Пригісне

Узни мене, публіко, у гудзицу, -
жвиндит гуцулка і пиндит дими
Із файки, до врізьблено по ялиці
стариню у крисансх. Мрєч і сни...

Бідашечко, ріхтуйси борзо в данец!
Вбістали видма... Афини цвитут!
П. Григорчук казав: життє то пранци
і згура. Шельмувавше і капут.

Так омкно, але мусиш шєнувати
цу грань, ск дзьобок, що правицу кєв..
Сегонне кінно він пігнав в Карпати,
Сегоине григорчук дїймив псю крев.

Вступиси, хавко, вклєкла над плаями..
Паршєку, бийси головов об лід!
Бо потєтко летит з писанчєрями
і случчі очі їм сокоте слід.